Лікар-невролог лікує широкий спектр захворювань: від дуже поширених остеохондрозу та порушень сну до більш рідкісних і невиліковних епілепсії чи хвороби Альцгеймера. Причому з віком потреба в консультації цього фахівця зазвичай зростає. «Порадниця» попросила невролога вищої категорії Оксану ЩИТНИК відповісти на найпоширеніші запитання пацієнтів.
- Головний біль періодично буває в кожного. Як зрозуміти, що з ним час звернутися до лікаря?
Якщо головний біль з’являється у вас не частіше 1–2 разів на місяць, має об’єктивну причину (перевтома, стрес, шум, задуха) й минає після відпочинку, достатньо просто прийняти якийсь знеболювальний препарат.
До невролога варто звернутися, якщо безпричинні головні болі турбують вас кілька разів на тиждень і тривають довго. Також приводом для занепокоєння вважають пульсуючий головний біль, який поширюється на обличчя; біль, що стискає череп, наче обруч; однобічний біль, що віддає в око, супроводжується шумом у голові, запамороченням, слабкістю, порушенням зору.
Якщо ж біль наростає миттєво («як удар по голові»), супроводжується онімінням кінцівок, порушенням мовлення, нудотою, блювотою, викликайте «швидку».
- Чи обов’язково йти до невролога з болем у спині?
Для початку варто звернутися до свого сімейного лікаря, оскільки більшу частину больових синдромів у ділянці спини та попереку спричиняють проблеми в суглобах, м’язах і зв’язках, а не неврологічні патології. Тому терапевт після огляду може скерувати вас до ортопеда-травматолога, ревматолога або вертебролога. До невролога вас направлять у разі підозри на остеохондроз, грижу, радикуліт або защемлення нерва.
- Остеохондроз — це неминучість чи йому можна запобігти?
Повністю уникнути дегенеративних вікових змін у хребті неможливо, але можна уповільнити їхній розвиток і запобігти ускладненням. Для цього потрібно регулярно виконувати вправи на зміцнення м’язового корсета і розтяжку, стежити за поставою та вагою, спати на ортопедичному матраці та подушці, носити зручне взуття, відмовитися від шкідливих звичок, уникати підйому важких предметів і переохолодження.
- Чи допомагають вітаміни групи В при неврологічних проблемах?
Вітаміни групи В підтримують обмін речовин у нервовій тканині, покращують передачу нервових імпульсів і захищають нервові волокна. Вони підвищують стресостійкість і зменшують прояви невралгій, але не усувають саму причину болю.
При дефіциті цих вітамінів людина відчуває постійну втому, дратівливість, стикається з порушенням сну та м’язовою слабкістю.
- Про що свідчить оніміння пальців рук уранці й чи потрібно його лікувати?
Це може бути ознакою тунельного синдрому або защемлення нерва на рівні зап’ястя чи шиї. Якщо залишити такі симптоми без уваги, з часом вони стануть постійними. До порушень чутливості можуть додатися м’язові спазми та судоми, слабкість і погіршення рухливості руки аж до неможливості стиснути кисть у кулак і нормально утримувати предмети.
Як терапію призначають протизапальні препарати, стероїдні ін’єкції в ділянку зап’ясткового каналу, фізіотерапевтичні процедури, масаж, рекомендується виконання спеціальних вправ. Іноді потрібне хірургічне втручання.
- Чи безпечно «хрустіти» шиєю, спиною або пальцями?
Багато людей після хрускоту в спині або шиї дійсно відчувають певне полегшення, але цей ефект нетривалий, оскільки не усувається справжня причина скутості (наприклад, сколіоз або остеохондроз). Але якщо одноразове хрустіння без болю та інших симптомів є безпечним, то звичка постійно «хрустіти» шиєю чи спиною може призвести до розтягнення зв’язок, защемлення нервів і пошкодження судин. До того ж різкі рухи можуть посилити нестабільність хребців і суглобів. Якщо ж ви любите хрустіти суглобами пальців, то знайте, що з часом це може послабити зв’язки та зменшити силу хвату кисті.
- Як можна «натренувати» мозок і захистити його від вікових змін, зокрема деменції?
У розвитку вікових нейродегенеративних захворювань істотну роль відіграє генетичний фактор. Але спосіб життя також має значення. Людям віком 60+ рекомендується вести фізично та соціально активний спосіб життя, раціонально харчуватися, відмовитися від куріння та вживання алкоголю, контролювати вагу, рівень глюкози, холестерину та артеріального тиску, уникати стресів та емоційних потрясінь.
Корисною буде й наявність постійного хобі (особливо пов’язаного з дрібною моторикою — це в’язання, вишивання, складання пазлів), щоденне розумове навантаження (розв’язування кросвордів, читання, гра в шахи, вивчення іноземної мови, декламування віршів напам’ять), регулярне спілкування з друзями та родичами, звичка складати список справ — як на день, так і довгострокових. Усі ці прості профілактичні заходи знижують ризик виникнення когнітивних порушень.
- Чи треба відвідувати невролога з метою профілактики?
Без наявності конкретних проблем або тривожних симптомів звертатися до невролога немає сенсу, так само як і робити «про всяк випадок» комп’ютерну або магнітно-резонансну томографію. Якщо таке дослідження дійсно необхідне, лікар видасть пацієнту направлення. Наприклад, при болю в спині КТ або МРТ може знадобитися, якщо в анамнезі є травми спини, онкологічні захворювання або є виражені ознаки запалення: набряк, почервоніння, підвищення температури.
Попередньо здайте базові аналізи
Щоб прийом у невролога пройшов продуктивніше, рекомендується прийти на консультацію з клінічним мінімумом аналізів, направлення на які зазвичай дає сімейний лікар. Це загальні аналізи крові та сечі, а також біохімічний аналіз крові. На додаткові обстеження (МРТ, УЗД судин, енцефалограму) вас, за необхідності, направить вузькопрофільний фахівець після індивідуальної консультації.
Ірина КАДЧЕНКО.
