Висіваємо сидерати та плекаємо пізню капусту
Літня спека поступається місцем першим прохолодним ранкам, а світловий день стає помітно коротшим. Проте відпочивати ще зарано. Дбайливо виконана робота у вересні — запорука того, що навесні город зустріне нас родючою землею, а наступний урожай буде ще багатшим.
Головне завдання першої половини вересня — вчасно та без втрат зібрати те, що дозріло. Якщо ще не вибрали всю картоплю, копайте її в суху сонячну погоду. Перед закладанням у погріб бульби обов’язково просушують у затінку 2–3 дні та сортують. Моркву, буряк, редьку викопують до настання стійких заморозків. Буряк вразливіший до холодів, тому його прибирають раніше за моркву. Гарбузи та кабачки зрізають разом із плодоніжкою до перших заморозків, аби краще зберігалися.
Із кущів помідорів ближче до кінця місяця знімають усі сформовані зелені плоди для дозарювання в приміщенні. У першій декаді вересня можна висіяти зелень — вона ще встигне дати свіжий урожай до холодів. Важливо обирати швидкостиглі та холодостійкі сорти, сіяти їх на найбільш освітлених ділянках і до появи сходів забезпечувати стабільний полив.
На звільнених грядках висівають сидерати: гірчицю, фацелію, жито та інші.
Після прибирання рослинних залишків важливо правильно підготувати ґрунт. Збирають бадилля помідорів, картоплі та огірків. Якщо рослини хворіли на фітофтороз чи борошнисту росу, їх краще спалити або вивезти з ділянки, а не закладати в компост.
Перекопувати ґрунт краще на глибину штика лопати, не розбиваючи великі грудки — це допоможе затримати сніг узимку та виморозити личинки шкідників. Під осіннє перекопування внесіть фосфорно-калійні добрива чи перегній або компост: 4–6 кг на кв.м. На виснажених чи важких глинистих ґрунтах норму можна збільшити до 8–10 кг. Із фосфорних добрив це може бути суперфосфат (30–40), з калійних — сірчанокислий калій або калійна сіль (15–20 г на кв.м). Як джерело калію, фосфору та мікроелементів вносять і деревну золу: 100–200 г на кв.м.
Продовжують плекати пізні сорти капусти. У теплицях після збору останніх овочів миють стінки дезінфікуючими розчинами та знімають 3–5 см ґрунту, якщо рослини впродовж сезону хворіли. Вересень є також оптимальним часом для вапнування ґрунтів при підвищеній кислотності. В середньому вносять 500 г вапна на кв.м.
Перед закладанням городини на зберігання підвали та погреби слід побілити вапном, а ящики помити гарячим розчином соди і просушити.
Готуємо посадкові ями і висаджуємо полуницю
У саду також закладають фундамент для здоров’я саду на наступний рік. Одні рослини ще віддають останні плоди, а інші вже починають готуватися до зимового спокою. Яблука та груші для тривалого зимового зберігання збирають у суху погоду, обережно знімаючи разом із плодоніжкою. Важливо не пошкоджувати восковий наліт на шкірці, який захищає фрукти від гниття.
Плоди з тріщинами, слідами від парші чи пошкодженнями шкідниками відкладають для першочергової переробки, а на зберігання закладають лише повністю здорові. Падалицю потрібно збирати щодня, адже вона приваблює шкідників і слугує джерелом поширення грибкових інфекцій.
Вересень вважають ідеальним місяцем для закладання нового саду та оновлення кущів. Це найкращий час для висаджування та розмноження чагарників відводками. Можна висаджувати малину, смородину, аґрус. На малині видаляють пагони, що відплодоносили. Старі гілки вирізають біля самої землі, не залишаючи пеньків.
Вересень — найсприятливіша пора для висадження суниці садової. Нову грядку краще розбити на тих місцях, де раніше росли буряк, морква, салат, цибуля, часник.
Для посадки плодових дерев завчасно готують ями та вносять органіку. Тоді ґрунт встигне осісти, а добрива краще перегниють.
На початку осені повністю виключають азотні добрива, які стимулюють ріст нових пагонів. Натомість вносять фосфорно-калійні комплекси або деревну золу (склянка на кв.м). Вони сприяють визріванню деревини та підвищують морозостійкість.
Якщо вересень видався сухим, крони та пристовбурні кола дерев потребують рясного поливу, щоб коренева система не пересихала перед зимою. Також приділяють час санітарному обрізуванню. Видаляють сухі, зламані та пошкоджені гілки. Місця зрізів обов’язково обробляють садовим варом. Знімають ловчі пояси, вони вже не потрібні. Після повного збору врожаю крони дерев доцільно обробити системними фунгіцидами або розчином мідного купоросу, щоб захистити від парші, моніліозу та плямистостей. Перевіряють, чи прижилися літні щеплення. Перекопують пристовбурні кола.
Висаджуємо півонії та цибулинні
Для квітникаря початок осені є найвідповідальнішою порою для впорядкування клумб, ділення багаторічників та висаджування цибулинних рослин. Загальне правило для більшості цибулинних — глибина посадки має дорівнювати трьом діаметрам самої цибулини. Тюльпани для зручності та захисту від гризунів можна висаджувати в спеціальні кошики для цибулинних.
При діленні та посадці півоній бруньки відновлення заглиблюють не більше ніж на 3–5 см від поверхні ґрунту. На жаль, це дуже поширена помилка, через яку півонії в подальшому не цвітуть. Ділять флокси, хости, астильби, півники та дельфініуми. Після пересадки рослини рясно поливають і мульчують ґрунт довкола. У жоржин для кращого визрівання коренебульб видаляють нижнє листя. Підгортають основи кущів, щоб захистити кореневу шийку від нічних приморозків.
У квітнику ще розпускаються айстри, хризантеми, майорці та жоржини. На цих квітах систематично зрізають сухі суцвіття. Це продовжує формування нових бутонів. Багаторічники підживлюють калійно-фосфорними добривами або деревною золою. Вогке осіннє повітря сприяє розвитку борошнистої роси, особливо на флоксах і трояндах. За перших ознак кущі обробляють фунгіцидами.
Збирають насіння однорічних квітів. Якщо ночі стають холодними, в будинок заносять кімнатні квіти, які влітку виносили надвір. Обрізають клематиси, виткі троянди та інші багаторічні в’юнкі ліани. Хоч як шкода, на трояндах вже треба видаляти квіти, аби дати їм час зміцнитись до зими.
Лідія ГЕРАЩЕНКО.
