Найголовніше, одиноким матерям не мають права відмовляти в прийнятті на роботу, а також знижувати їм заробітну плату (ст.184 КЗпП України).
Заборонено встановлювати для тих, які мають дітей до 14 років, випробувальний термін (ч.3 ст.26 КЗпП України).
Одинокі матері мають право на неповний робочий день (ст.56 КЗпП України).
Забороняється залучати тих, котрі мають дітей до 3 років, до робіт у нічний час, до надурочних, у вихідні дні та направляти у відрядження.
А ще одинокій матері щорічно надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10, а за наявності кількох дітей — 17 календарних днів, без урахування святкових і неробочих днів (ст.19 Закону України «Про відпустки»).
Заборонено звільнення одиноких матерів, які мають на утриманні дитину до 14 років або дитину з інвалідністю, з ініціативи роботодавця. А в разі звільнення в зв’язку із закінченням строкового трудового договору, в роботодавця виникає обов’язок працевлаштування їх та збереження їхньої середньої заробітної плати не більше, ніж на 3 місяці (ст.184 КЗпП України).
Одинокі матері мають право на податкову знижку. Зокрема пп.«а» пп.169.1.3 ПК України передбачається, що одинока мати та вдова мають право на зменшення загального місячного оподатковуваного доходу на суму податкової соціальної пільги, що дорівнює 150 відсоткам суми пільги.
