Восени організм людей у наших географічних широтах перебудовується так, щоб витримати зимові холоди. Зокрема відбувається відкладення жиру й деяких вітамінів. У цей період дещо ослаблюється імунітет, і стаємо вразливими до ГВРІ, також загострюються хронічні захворювання. Потерпає і психіка: часто погіршується настрій, особливо страждають восени схильні до депресії особи та з біполярним розладом.
Цієї пори треба повноцінно харчуватися, по змозі більше відпочивати, не перевтомлюватись, уникати стресів. Також корисно збільшити надходження до організму вітамінів, передусім С і групи В. Як у складі їжі, так і аптечних препаратів. Нагадаємо, що аскорбінової кислоти багато в яблуках, цитрусових, а також усіх кислих ягодах і фруктах. Кислі магазинні соки краще не споживати: вони містять консерванти, барвники, а кислі не від вітаміну С, а лимонної кислоти (харчова добавка Е330). Джерелом вітамінів групи В є м’ясо (особливо лівер), риба, яйця (жовток), висівки, горіхи, зелені овочі й фрукти, бобові, кисломолочні продукти. Наприклад, вітамін В6 (піридоксин) – ефективний антидепресант, що бере участь у синтезі серотоніну, тобто одного з гормонів щастя (ендорфінів). Але в організмі не затримується понад 1-2 тижні. До слова, вітаміни мають різну здатність накопичуватися в організмі людини. Наприклад, найдовше зберігаються у тканинах жиророзчинні вітаміни А, D, Е, К, а швидко розщепляються водорозчинні, як-от: В1, В2, В3 (РР), В6, В12, фолієва та пантотенова, аскорбінова (вітамін С) кислоти й біотин (В9). Останній забезпечує клітинне дихання, синтез глюкози, жирних кислот і деяких амінокислот. Міститься у дріжджах, помідорах, шпинаті, сої, яєчному жовтку, грибах, печінці. За дефіциту вітаміну В9 розвиваються млявість, сонливість, депресивний стан.
Поліпшенню тонусу сприяють також помірні фізичні навантаження (гімнастика, прогулянки), прослуховування приємної музики. А науковці Північно-Західного університету навіть довели взаємозв’язок: що більше людина перебуває в освітленому приміщенні або просто неба в світлі години доби, то кращий у неї настрій. Річ у тім, як з’ясували дослідники з Копенгагенського університету (Данія) на чолі з професором Брендою Макмахон, що сезонний афективний розлад, тобто осінньо-зимовий депресивний стан, спричиняє надмірний синтез в організмі білка, який переносить серотонін, простіше кажучи, не туди, куди треба. А кількість цього білка залежить від інтенсивності світла. На цій підставі у психіатрії навіть виник метод боротьби з депресією – світлотерапія. Отже, намагаймося перебувати в добре освітлюваних приміщеннях або на вулиці при світлі дня. Тим більше, що ультрафіолет сприяє синтезу вітаміну D, особливо важливого для зміцнення кісток. А за його браку посилюються втомлюваність, розлади сну, депресія, дратівливість, тривожність, часто змінюється настрій.
Інна ПОПОВА, лікар-психотерапевт вищої категорії.
