Деякі харчові поліпшувачі смаку (спеції, прянощі, приправи тощо) можуть бути небезпечними не лише для людей із хронічними захворюваннями, а й практично здорових.
Адже за погіршення екологічних, соціально-економічних умов послаблюється імунітет, і багато речовин, які використовують у кулінарії, стають алергенами, подразнюють слизову оболонку травного тракту, навіть сприймаються організмом як токсини, що створює додаткове навантаження для печінки, нирок. А це призводить до розвитку нових, непередбачуваних, нерідко важко діагностованих порушень і розладів.
За алергічних проявів, які важко лікувати через невизначеність алергену, найчастіше такими можуть бути навіть ті спеції, які раніше не спричиняли реакцій, — наприклад, кориця, часник, ваніль, чорний та червоний перець. Особливу групу «замаскованих» алергенів становлять синтетичні поліпшувачі смаку, компоненти виробів харчової промисловості, які містяться зокрема в ковбасах, м’ясних і рибних консервах, десертних напоях. Як правило, їх наявність невідома споживачеві, вони далеко не завжди зазначені на упаковці в рубриці «склад продукту». Серед таких сполук — аспартам, інозинат і глутамінат натрію. Останні два (харчові добавки Е621 і Е631) здатні зумовлювати не лише алергічні реакції, а й запаморочення, погіршення зору, нудоту, головний біль, гарячку, підвищену дратівливість, напади агресивності, психічні розлади, напади астми тощо. У деяких осіб трапляється генетична несприйнятливість підвищених концентрацій того ж таки глутамінату натрію, що й проявляється у такій формі.
Як підкреслює професор Самі Бахна з Університету Луїзіани, в найближчому майбутньому кількість людей з алергіями на харчові добавки зростатиме.
Віра МАЛА, лікар-дієтолог.
