Смородину легко розмножити здерев’янілими живцями. А робити це краще у вересні, коли однорічні пагони закінчать ріст та побуріють.
Ґрунт перед висадкою живців ретельно готують. Він має бути пухким та легким. На 1 кв. м вносять 6–10 кг перегною або компосту, 50–70 г суперфосфату, 30–50 г калійної солі або 20–30 г хлористого калію. Добрива прикопують.
Найкращі результати отримують при нарізуванні живців із сильних однорічних прикореневих пагонів. Робити це краще вранці, коли вони насичені вологою. Живці нарізають із середньої частини пагонів, довжиною 20–25 см. На них повинно бути не менше 6–7 бруньок. У коротких живцях буде надто мало поживних речовин.
Недостатньо здерев’янілі верхівки відкидають. При дефіциті матеріалу, в принципі, їх також використовують, однак укорінюватимуться вони гірше.
Працюють добре нагостреним продезінфікованим інструментом. Нижній зріз роблять на 1 см нижче основи бруньки. Він має бути абсолютно гладеньким. Верхній – на 1 см вище бруньки. Листя видаляють. Живці висаджують похило, приблизно під кутом 45 градусів. Схема посадки 10–12 х 15–20 см. Землю по обидва боки ряду живців добре обтискують, намагаючись не пошкодити бруньки. За сухої погоди живці ретельно поливають та мульчують посадки торфом або перегноєм шаром 2–3 см. Доки вони добре не вкоріняться, поливи мають бути регулярні. Навіть нетривале пересихання ґрунту може бути для них згубним.
За рік саджанці з укорінених живців висаджують на постійному місці . Іноді заготовлені восени живці зв’язують у пучки та зберігають до весни. Однак частина живців при цьому гине, а відсоток укорінення знижується.
Рослини з живців повністю повторять материнську рослину.
