У травні, коли земля нагрівається до 12 градусів, на посадках малини активізується малиновий жук, який перезимував у ґрунті навколо кущів. Це один із найзапекліших її ворогів, через якого ягоди стають непридатними для вживання у їжу.
Дошкуляють рослинам як дорослі жуки, так і личинки. Вони вигризають отвори в бутонах та виїдають їх вміст. У молодого листя поїдають тканини між жилками. А потім самки відкладають яйця у квітку або основу зав’язі. Пошкоджені бутони засихають чи розквітають частково, але ягоди утворюються неповноцінні, дрібні. У ягоді зазвичай оселяється одна личинка, де її часто можна побачити під час збору врожаю. Згодом вона падає на землю та влаштовується там на зимівлю на глибині 5–20 см, де й заляльковується.
Аби не допустити масового розповсюдження шкідника, важливо дотримуватись просторової ізоляції з іншими посадками малини. Навесні ретельно стежать за тим, щоб у малиннику не було бур’янів. Адже після зимівлі, до переселення на малину, шкідник із задоволенням оселяється на бур’янах та деяких плодових деревах. Тому, до речі, не рекомендується висаджувати малину поруч із грушами, яблунями та вишнями. Під час бутонізації здійснюють багаторазове струшування жуків на розстелений брезент або стару парасолю з подальшим їх спалюванням. Роблять це рано-вранці, при температурі повітря не нижче 15 градусів, коли жуки неактивні і їх легко струсити. Аби не могли дістатись до бутонів та квітів, на кущі перед цвітінням накидають марлю, капрон, плівку чи агроволокно. Знімають, коли розпуститься третина квітів.
Важливим агрозаходом є весняне та осіннє перекопування ґрунту в посадках малини з порушенням місць зимівлі жуків. Потім землю навколо мульчують товстим шаром. Це перешкоджатиме виходу жука на поверхню. При перекопуванні корисно додавати у пристовбурні круги попіл або тютюновий пил. Також цей шкідник не любить розріджених посадок, тож важливо не допускати загущення у малиннику.
Червиві ягоди збирають у закриту тару, всіх личинок, що виповзатимуть з плодів, знищують. У жодному разі не можна викидати червиві ягоди під кущі. Також уражені ягоди заливають солоною водою, і незабаром личинки покинуть їх. Після цього плоди можна буде пустити на переробку.
За сильного ураження застосовують хімічні препарати. Так, до початку цвітіння та після нього можна обробити інсектицидами Фуфанон, Актелік, Карбофос, Конфідор чи іншими. Рано навесні здійснюють профілактичну обробку ґрунту навколо кущів 2-відсотковою бордоською рідиною.
Важливо висаджувати сорти, що менше уражуються шкідником. Це, передусім, сорти з раннім строком достигання. Врожай ремонтантної малини отримують лише з однорічних пагонів, які плодоносять наприкінці літа. Так малиновий жук не зможе ними поласувати. Після плодоношення обрізують пагони врівень із землею.
НАРОДНІ ЗАСОБИ
Навесні землю обробляють слабким розчином марганцівки (1 г на 20 л води). Кущі – відваром пижма. 700 г сировини заливають 10 л води, настоюють протягом доби, ставлять на вогонь і доводять до кипіння, а потім варять пів години на повільному вогні. Відвар охолоджують, проціджують і доливають воду до об’єму 20 л. Так само готують відвар тютюну (300 г на 10 л води). Для кращого прилипання не завадить додати трохи рідкого господарського мила. Обробки здійснюють у суху безвітряну погоду.
Природні вороги малинного жука – жужелиці. Аби привабити їх на малинник, поруч висаджують часник та цибулю. Малиновий жук не любить гною та золи, тож під кущі корисно вносити органіку.
Іван СИМАКОВ, садівник.
